Рослинний світ – рятівний щит промислового Нікополя

Занепокоєні безпекою та станом здоров’я населення, особливо дітей, громадськість та органи місцевого самоврядування зони спостереження ЗАЕС та Запорізької ТЕС у техногенно перевантаженому Нікопольському регіоні все частіше звертаються до проблеми забруднення повітря.
Що ж рятує положення? Це – зелені насадження. 
Зелені насадження у промисловому Нікополі виконують функцію рятівного щиту, який регулює грунт і відновлює забруднене середовище, даруючи людям кисень, фітонциди і здоров’я. Зелені насадження «працюють» в Нікополі у важких для них умовах, вимагаючи від людини лише дбайливого до них відношення.
У такому техногенно завантаженому місті  повинно бути 100-150 м2 зелених насаджень на 1 мешканця. Такі дерева, наприклад, як липа, осокір, каштан поглинають свинець. Відмінно вловлюють пил природні пилососи — липа, тополя, черемха (бо вони мають липке листя). Найліпші іонізатори повітря — це дерева, які накачують його негативними іонами — модрини, сосни, ялинки. Найліпші вловлювачі міського шуму — густі гілки липи, в’язів, ялинок. Вони вловлюють 25% шумових хвиль, а інші 75% — розсіюють. Найкращі дерева-дезинфектори — дуб, горіх, сосна,  липа, клен, айлант, черемха. 
За добу одне доросле дерево виробляє до 180 л кисню, а кожен гектар газонів за вегетацію близько 10000-12000 м3 кисню. А одне дерево каштану очищає навколишній повітряний простір на висоту 10 метрів, ширину 20 і довжину 100 м. Один грам фітонцидів, виділених зеленими рослинами, очищає від шкідливих мікроорганізмів кілька сот кубометрів повітря. Листя дерев поглинають 50% радіоактивного пилу з повітря. 
Діяльність людини спричинює фатальні зміни в рослинному світі. Загибель каштанів — це показник погіршення екологічного становища в місті.
Учні Нікопольського професійного ліцею небайдуже ставляться до екологічних проблем нашого міста. Вони провели дослідження впливу антропогенної діяльності людини на навколишнє середовище на прикладі дерева каштану та визначили напрямки вирішення екологічної проблеми міста. 

Результати досліджень дерева каштану після опадів.
Зупинимося на каштанах.  Чому в місті сохнуть каштани? Адже вони вважалися гордістю Нікополя! Спробуємо відповісти на це запитання.
З курса екології  знаєм,  що об’єктами шкідливого впливу кислотних дощів є всі процеси і предмети, на які впливає зміна рН середовища, тобто зміна концентрації  іонів кисню. Це відноситься також і до живих організмів, оскільки більшість біологічних процесів відчутні до зміни рН. Шкідливі впливи можна згрупувати в залежності від того, на кого вони спрямовані — на предмети (руйнування пам’ятників і будинків, корозія металевих предметів) чи на живих істот (людей, рослини і тварини). У радіусі приблизно 100 км від викиду забруднюючої речовини здійснюються прямі впливи місцевого значення. 
Непрямі впливи —  впливи на ліси і ріллю. Кислотні дощі впливають або через ґрунт і кореневу систему, або безпосередньо (в основному на листя). На відміну від вод, ґрунт має здатність до вирівнювання кислотності середовища, тобто до визначеного ступеня він опирається посиленню кислотності, у залежності від хімічних і фізичних властивостей шарів фунтів.
Непрямі впливи виявляються по-різному: наприклад, опади, що містять сполуки азоту, у перший момент сприяють росту дерев, однак, потім відбувається їхнє перенасичення, що веде до вимивання нітрату, а отже і до закислювання ґрунту.
Серйозну втрату навколишньому середовищу робить закислення прісних вод — втрата здібності до нейтралізації.


Процес закислення поверхневих вод складається з трьох фаз.

  1. Зменшення іонів гідрокарбонату, тобто зменшення здатності до нейтралізації при незмінному значенні рН;
  2. Зменшення рН при зменшенні кількості іонів гідрокарбонату, найбільш чуттєві види тварин починають гинути;
  3. При рН = 4,5 кислотність розчину стабілізується. У такому середовищі здатні жити тільки деякі види комах, рослин, тваринний планктон і білі водорості.

Безпосередні (прямі) впливи — загибель рослин у декількох десятках кілометрів від джерела забруднень. Головна причина — двоокис сірки, що адсорбується на листях і бере участь у різних окисних процесах. Впливи на рослини можуть приймати наступні форми: генетичні, видові зміни, нанесення прямої шкоди.
Пряме руйнування рослинності кислотними атмосферними речовинами відбуваються в Україні: починаючи зі зниження врожайності і закінчуючи загибеллю рослинності.
В Україні найбільш чуттєві до прямого забруднення хвойні дерева (ялина, модрина і ялиця), а також бук, граб, тис і звичайно ж — людина.
Проаналізуємо стан дерева каштану після   кожних опадів в місті в період з 15 травня по 05 жовтня 2017 року.

1
2
3
6

Нікопольські екологи отримали висновок обласної фітосанітарної інспекції щодо каштанів в нашому місті. 

Ледве видиме ураження міллю листя каштана  з’являється наприкінці травня. На листі видно невеликі коричневі плями. До кінця червня каштани набувають неохайного вигляду:  на листках чітко видно великі коричневі округлі плями. Часом  ураження крони настільки велике, що рослина гине. Як правило, активне розмноження молі відбувається у сприятливих для цього умовах:  посухи і високих температур навесні.  Якщо піднести лист до сонця, то в місцях уражень можна побачити як ворушаться личинки мінуючої молі або нерухомі лялечки комах (в залежності від стадії розвитку шкідника). Личинки молі виїдають лист зсередини, тому впоратися з міллю досить складно. Ареал поширення даного шкідника з кожним роком стає все більше. Комаха здатна за один сезон вивести кілька поколінь. Тільки після першого розмноження  кількість личинок доходить практично до декількох тисяч на одному листочку.(1)
Уражені дерева виглядають дуже плачевно. Практично вся поверхня листа повністю знищується. Каштан стає  сильно оголеним. Боротися з каштановою міллю дуже складно. (2)
На такому дереві як каштан може завестися близько 30 видів різних шкідників. Багато з них зустрічаються вкрай рідко. До того ж, все залежить від того, в якому регіоні зростає дерево. З захворювань в основному каштани вражають мікроскопічні грибки.

Виявляється на листі дерев у вигляді маленьких проколів. Згодом вони перетворюються в великі бурі плями. Захворювання поширюється досить швидко, і вже днів через 7 листя каштана будуть значно «побитими». Ще через час проблема придбає масштабний характер, на гілках виникнуть здуття і виразки.

На листі в жаркий період (найчастіше середина літа) утворюється наліт у вигляді тонкої павутинки.

Висновок
Ми порівняли результати своїх спостережень та опис уражень які створює мінуюча міль та інші шкідники, вивчили захворювання каштанів и зробили висновок, що ураження листви нашого каштану має декілька причин. Ці пошкодження також і результат руйнування рослинності кислотними атмосферними речовинами.
Пряме руйнування рослинності кислотними атмосферними речовинами відбуваються в Україні: починаючи зі зниження врожайності і закінчуючи загибеллю рослинності.
Проаналізував стан дерева каштану після   кожних опадів в місті в період з 15 травня по 05 жовтня 2017 року.(за цей період  осадки у вигляді дощу випадали 10 разів)  порівняли результати своїх спостережень та опис уражень які створює мінуюча міль та інші шкідники, вивчили захворювання каштанів и зробили висновок, що ураження листви нашого каштану іншого походження. Ці пошкодження — результат руйнування рослинності кислотними атмосферними речовинами.

 

Враховуючи, що і кислотні опади, і потепління клімату мають одне і те ж джерело — енергетичні процеси з використанням традиційного палива (нафти, вугілля, газу, деревини), кардинальне рішення розглянутих проблем постає у використанні нетрадиційних джерел енергії. Енергію сонця, вітру і води тому і називають екологочистою або кліматозберігаючою.

Автори: Корж Олена Федорівна та Терлецька Руслана Костянтинівна

Стаття підготовлена в рамках конкурсу публікацій проекту моніторингу повітря Nikopol CLEAN Air Monitor за підтримки організації ARNIKA для реалізації кампанії «Чисте Повітря для України», яка фінансується Міністерством іноземних справ Чеської Республіки в рамках TRANSITION Promotion Program